Людина народжується з певним темпераментом, і переробити його неможливо. Під час виховання батьки повинні зважати на особливості своєї дитини, щоб їй було легше адаптуватися в цьому світі. Змінюватися малюк не буде - він народився таким, яким він є. Дорослим треба скорегувати виховання так, щоб особистість сформувалася найбільш гармонійно.
Особливості дитини-меланхоліка
Що являє собою дитина-меланхолік? Це вразлива, чутлива та нерішуча особистість, яка переживає без будь-якого приводу. У даного типу темпераменту слабка нервово-психологічна організація, а значить, головний девіз у його вихованні - не нашкодити.
Меланхоліки - м'які слухняні діти, вони настільки нерішучі і неініціативні, що їм складно заводити нові знайомства, зате якщо вони з кимось подружаться, то будуть відмінними друзями. Учителі в школі їх називають розсіяними і неуважними - меланхоліки не можуть зосередитися на навчальному процесі, швидко втомлюються і втрачають інтерес до чогось.
Меланхоліки вже в дитинстві мають високий рівень емпатії. Нова обстановка - катастрофа для їхньої нервової системи, оскільки вони надто тонко відчувають оточення, уміють співпереживати близьким і прекрасно вміють слухати. Меланхолік часто перебуває в розгублених відчуттях, налаштуватися на оптимістичний лад малюкові заважає образливість, задума і навіть злопам'ятність.
У чому труднощі виховання меланхолік<а?
У батьків часто виникає питання, як виховувати дитину-меланхоліка. При вихованні такого малюка у батьків можуть виникнути певні труднощі. Через те, що у таких дітей повільно протікають психічні процеси, їм складно даються знання, виникають проблеми з навчанням. Їм важко налагодити стосунки з однолітками. Навіть з власними батьками така дитина не поспішає ділитися таємними думками.
Через замкненість характеру психологи рекомендують обмежити дитину у відвідуванні дитячого садка. Якщо малюк панічно боїться чужого колективу, краще не травмувати його психіку.
Вразливість меланхоліків заважає їм навіть спокійно заснути, а їхній ранок починається з примх.
Як відомо, дітей обов'язково треба виховувати з любов'ю. Особливо це стосується меланхоліків. Малюк-емпат, що тонко відчуває ставлення до себе, зможе гармонійно розвиватися, якщо батьки будуть якомога частіше схвалювати його. Обов'язковим і необхідним є тактильний контакт і довірчі бесіди.
Психологи рекомендують не навантажувати дитину великою кількістю навчальних гуртків, не запрошувати додому галасливих компаній. Бажано, щоб члени сім'ї не розмовляли на підвищених тонах. Організуйте для меланхоліка «зону безпеки»: малюк повинен відчувати, що його люблять та оберігають.
Допоможіть розвинути дитині таланти, хваліть навіть за маленькі успіхи, організуйте комфортну атмосферу для ніжної психіки, і тоді дитина зможе знайти своє місце в житті.
Поради з виховання
Виховання дитини-меланхоліка - важливий процес, що вимагає уваги і терпіння. Тому мамі з татом знадобляться декілька порад.
- Завжди пам'ятайте про психофізичні особливості вашого малюка. Виховуйте його відповідно до них. Основний принцип - не нашкодь.
- Поки ваш малюк зовсім маленький, захищайте його від негативного впливу навколишнього середовища. Тільки пам'ятайте різницю між ізоляцією і захистом психіки дитини, яка повинна відчувати вашу любов, турботу, захист, підтримку. Спробуйте уникати сімейних сварок і конфліктів. Не варто робити з дому гостьовий двір. Не дивіться страшні передачі і фільми жахів, не вмикайте гучної музики.
- Охороняйте душевну рівновагу дитини всіма відомими вам способами, збережіть її тендітну душевну організацію. Захистіть від дітей і дорослих, які можуть її образити або засмутити.
- Не потрібно вимагати від малюка більше, ніж він може дати. Це стосується знань, прибирання в будинку, допомоги у справах. Не варто завантажувати його навчальними іграми та вправами.
- Посприяйте його соціалізації, допоможіть знайти друзів. Поясніть, як треба спілкуватися. Потренуйтеся у веденні розмов вдома, перш ніж відправляти його контактувати з однолітками.
- Не потрібно на нього тиснути, обзивати, підганяти в справах. Нехай він працює в своєму темпі. Не варто говорити в наказовому тоні, краще м'яко попросити.
- Придумайте лагідну форму покарань. Ніякого рукоприкладства. Цим ви завдаєте йому не тільки фізичної, а й душевної травми. Кращим покаранням буде для меланхоліка сувора, але справедлива догана, з обов'язковим поясненням, за що ви його караєте.
- Застосовуйте тактильний контакт. Як можна частіше тримайте дитину за руку, обіймайте, цілуйте, говоріть, як ви його любите і обов'язково підтримайте у всьому.
- Ваші стосунки в родині повинні бути побудовані на взаємній довірі, повазі і розумінні.
- Привчіть його піклуватися про інших. Це можуть бути молодші брати-сестри або домашній вихованець. Коли малюк стане піклуватися про когось іншого, то він відвернеться від власного занепокоєння і проблем. Давайте йому завдання, з якими він впорається. Це дасть йому впевненості у собі, зробить більш відповідальним і самостійним.
